Вечером робила ТД. Знаходила точку максимальної болі і хотіла в ній залишитися (щоб відобразити цю біль, насолодитись нею та почати рухатись в сторону комфорту). Та як тільки знаходила цю біль - вона пропадала, знову знайшла її і вона зникала. Отже, щоб відчувати біль потрібно було робити мінімальний рух. Так я її переслідувала. Зрозуміла, якщо поверталася в попереднє положення то болі там вже не було. Робила все доки легше не стало)
Коли відображаєш біль, то дозволяєш тілу прийняти найбільш незручну позу, яка відображає цю біль, дискомфорт, до максимальної незручності, напруженості, до нестями. І вже коли не можеш, то прислуховуючись до тілесних позивів, починаєш рух в сторону максимального комфорту, задоволення. Механізм потягувань. Коли тіло потягується, воно не робить жодного зайвого руху, всі рухи направлені в сторону задоволення. В Танці також.
Так, біль часто тікає, коли приділяєш їй увагу)
Чим частіше практикуєш, тим краще починаєш розуміти тілом.